Історія оливкової олії

    Олива - вічнозелене субтропічне дерево середземноморського походження, найдавніша плодова культура, бере свій початок ще в давнину, але вже тоді люди знали про цілющі властивості. Батьківщиною оливкового дерева вважається Південно-Східна Азія, а саме Аравійський півострів. Оливкові дерева дуже повільно ростуть, а плодоносити починають лише після 40 років. Термін життя оливкових дерев досягає 2,5-3 тисяч років. За даними історії, людина почала вирощувати оливкові дерева більше 6 тисяч років тому. Культіровать оливкові дерева почали ще в стародавній Греції, за іхніми переказами оливу створила Афіна, а єгиптяни вважали, що і використовувати оливки їх навчила богиня Ісіда. Римська легенда свідчить, що засновники Риму - Рем і Ромул були вигодувані вовчицею в тіні оливкового дерева.
    Незадовго до початку нашої ери, приблизно 2,5 тисячі років тому, жителі Середземномор'я навчилися видобувати з плодів оливи божественний нектар оливкова олія. У ті далекі часи, оливкова олія називали рідким золотом.

З плодів маслин (оливок) витягували оливкова олія, яку вживалося не лише в їжу, але і широко застосовувалося в гастрономії, медицині і в релігійних обрядах. Їм вмивали царів, атлетів і новонароджених, як лампове масло для освітлення, косметичний і гігієнічний препарат, як мастило для сільськогосподарських знарядь, оливковою олію просочували текстильні тканини, для віддання водонепроникності. У наші дні голуб з оливковою гілкою, став символом миру.